Олександр Чалий: Багато проблем сьогодні виникає від нестачі реальної експертної оцінки
Одна з головних причин кризи – неготовність правлячих еліт визнати реальні факти
Початок року традиційно вважається часом підбиття підсумків минулого й побудови прогнозів на майбутнє. Провідні аналітичні центри світу публікують свою оцінку того, що ми вже пережили і що тільки маємо пережити.
Спільнота EASI – Euro-Atlantic Security Initiative – у цьому сенсі не стала винятком, видавши "на гора" крім подієвих меседжів цілу низку аналітичний досліджень, покликаних не тільки простежити тенденції останнього часу, а й подати тенденції глобальних трансформацій. Чого вартий, наприклад, проект спеціальної доповіді з питань безпеки, який буде представлено в лютому на традиційному тематичному саміті в Мюнхені.
Поза сумнівом, ці дослідження знайдуть відгук не тільки в експертному співтоваристві, а й стануть відправною точкою для інших аналітичних організацій. Адже не можна не сказати про те, що характерною особливістю досліджень EASI є їхня неупередженість та нетрадиційність і, що особливо цінно, прагнення називати речі своїми іменами.
Інша річ, чи потрібна сьогоднішньому світу така правда й такі точки зору? Адже навіть рейтингові агентства сьогодні дедалі частіше просять бути не стільки брехливими, скільки скритними, не доносити всю правду, не розкривати всіх деталей...
Чи безпечно це? Про це говоримо з членом Комісії EASI від України, членом правління Міжнародного фонду "Єдиний світ", визнаним експертом у галузі міжнародних відносин, дипломатом Олександром Чалим.
– Пане Олександре, тож чи потрібна світу істина сьогодні?
– Світу завжди потрібен якісний і неупереджений аналіз і пропозиції для дій. Багато сучасних проблем виникає саме від того, що нам критично не вистачає реальної експертної оцінки та дій на її основі.
Основна задумка EASI – об'єктивно й деідеологізовано подивитися на ситуацію в Євроатлантиці як з точки зору викликів з боку інших світових регіонів, так і з точки зору його внутрішніх ресурсів, щоб зробити простір Євроатлантики більш кооперативним. Для вирішення цього завдання треба базуватися на якісній експертизі та правильній оцінці реальних тенденцій.
Члени Комісії можуть зробити такий аналіз як професіонали високого класу. Крім цього, всі вони є колишніми чиновниками високого рівня й мають можливість не бути пов'язаними офіційною позицією їхніх держав з тих чи інших питань і, відповідно, мислити без стереотипів і реалістично.
Одне з головних завдань EASI – дати стратегічний прогноз розвитку Євроатлантики. Дати відповідь на запитання: буде вона спільнотою безпеки чи фрагментованим регіоном з відповідним конфліктним потенціалом? А оскільки Євроатлантика залишається ключовою несучою конструкцією світової системи, то і її розвиток визначатиме значною мірою світову безпеку. Тому, тільки об'єднавши Євроатлантику, ми зможемо справити позитивний вплив на розвиток світу.
Що ж до нинішньої глобальної кризи, то одна з головних її причин – це неготовність правлячих еліт визнати реальні факти.
– Сьогодні увага багатьох міжнародних експертів прикута до ситуації на Близькому Сході й у Північній Африці. Сирія і Єгипет, як і Лівія, – все ще гарячі точки, які загрожують миру новими війнами. На Ваш погляд, як можуть розвиватися події? Наскільки сьогодні чутна й затребувана думка експертного співтовариства, зокрема EASI?
– Згідно зі своїми завданнями EASI не охоплювала безпосередньо Близький Схід. Ми аналізували ситуацію там тільки з точки зору тих викликів, які він може нести для Євроатлантики, і тих можливостей, щоб безпека Євроатлантики була стійкою. На жаль, ті тренди, які ми сьогодні спостерігаємо на Близькому Сході, породжують дедалі більше викликів і невизначеності для безпеки Євроатлантики.
Комісія спеціально не аналізувала, що необхідно робити. Але події однозначно потребують більшої координації дій і підкреслюють необхідність побудови нової спільноти Євроатлантики. З іншого боку, ситуація на Близькому Сході є однією з проблем, які заважають побудові такої спільноти. Переконливим прикладом цього можуть служити різні позиції США і РФ у питанні Сирії, РФ і Франції з Німеччиною в питанні Лівії.
Але в цілому події на Близькому Сході потребуватимуть більшої консолідації євроатлантичного співтовариства.
– Серед дослідницьких робіт, опублікованих нещодавно під егідою EASI, є й доповідь про розвиток держав СНД – у пострадянському періоді. Тема, що називається, дуже глибока, присвятити їй можна не одне дослідження. І тим не менш, що особливого побачили експерти EASI у розвитку колишніх союзних республік? Можливо, у доповіді є речі, на які слід було б звернути особливу увагу?
– Ключовий висновок, який робиться Комісією щодо розвитку пострадянського простору в контексті створення нового співтовариства безпеки в Євроатлантиці, – це необхідність реалізації ідеї історичного примирення на пострадянському просторі й реалізація цієї ідеї у відносинах між Росією та її найближчими сусідами у Східній Європі.
Рецепт Комісії простий – технологія історичного примирення, якою скористалися країни Західної та Центральної Європи (Франція-Німеччина, Німеччина-Польща, Німеччина-Бельгія, Угорщина-Румунія) і яка гарантувала стабільний світ, практично виключила саму думку про вирішення протиріч між країнами військовими засобами, може й зобов'язана бути застосована у Східній Євроатлантиці, а саме між такими сторонами: Росія-Балтійські республіки, Росія-Україна, Росія-Грузія, Вірменія-Азербайджан. Це і є тим новим серйозним елементом, на якому буде зроблено акцент у фінальній доповіді, яку буде представлено в Мюнхені в лютому 2012 року.
– Минулої осені засідання EASI відбулося в Києві. Незважаючи на зумовлену закритість засідання EASI, сам факт його проведення став знаковим. З інформаційної точки зору засідання не загубилося у безлічі новин про газові переговори з Росією, наприклад, або про місцеві політичні реалії. Це закономірно, з Вашої точки зору?
– Безперечно, закономірно, оскільки Україна активно шукає свою формулу стабільного середовища безпеки. І останніми роками, проголосивши політику позаблоковості, всі процеси в цьому контексті стають ще більш актуальними.
Водночас ключова ідея Комісії – зняти протиріччя в питаннях безпеки між Заходом і Сходом Євроатлантики, запропонувавши проривну ідею нової спільноти євроатлантичної безпеки, яка повністю відповідає стратегічним інтересам України. За такої постановки питання Україна має шанс перетворитися з "яблука розбрату" на ключовий сполучний елемент цієї нової системи.
Тому до засідання в Києві був великий інтерес з боку представників влади та українського дипкорпусу, експертного співтовариства і медіа. І під час київської зустрічі акцентувалася увага на тому, що протягом свого майбутнього головування в ОБСЄ у 2013 році Україна могла б використовувати напрацювання Комісії.
– До речі, чому засідання спочатку планувалося як "закритий захід"? Це особливість формату чи справа у гостроті й актуальності обговорюваних питань?
– Це комбінація першого і другого. Професіонали в своєму середовищі можуть говорити чесно, оскільки брехня буде відразу помітна і просто неможлива. Якщо ж робити дискусію публічною, то у деяких може виникати спокуса сподобатися медіа та громадськості. Тому наш підхід при роботі – максимальна закритість при обговореннях і прихильність правилу "Четем Хауз".
Але що дуже важливо: попри розбіжності в підході до певних деталей, що природно, ми були єдині у прагненні зробити наш регіон більш безпечним і єдиним – яким він є зараз. Ми були єдині в прагненні мінімізувати ризики й небезпеки, які загрожують нашому регіону. Нашою метою було закласти позитивний порядок майбутнього для всіх учасників.
Після представлення доповіді в Мюнхені Комісія EASI почне просування і популяризацію основних ідей через створення мережевих взаємозв'язків за участю експертів та громадськості, і ця робота триватиме років 10 – 15.
Хочу зазначити: засідання EASI в Києві стало можливим завдяки Міжнародному фонду "Єдиний світ", філософії якого дуже близькі ідеї нашої Комісії. Сподіваюся, Фонд стане ключовим партнером EASI в Україні з просування та популяризації ідеї євроатлантичної спільноти безпеки.
– Під час київського засідання було вирішено підготувати спеціальний документ з питань побудови системи євроатлантичної безпеки. Проте поки експерти намагаються сформулювати якісь "мирні" й виважені рішення, політики граються у свою гру – чого вартий, наприклад, обмін заявами між Москвою і Вашингтоном про розгортання системи американської ПРО в Європі. Ви не бачите в таких заявах загрози мирним ініціативам, висловленим експертами високого рівня в Києві?
– Знаєте, ми постійно стикаємося з труднощами в поточному політичному порядку денному, але як експерти досить високого рівня з відповідним досвідом на найвищих посадах державної ієрархії у своїх країнах розуміємо одне – альтернативи тренду зближення і співпраці в Євроатлантиці немає. Так, це не виключає тимчасових відкатів через суб'єктивні чинники, але рух відбуватиметься саме в цьому напрямку.
Безперечним є те, що те, що зараз відбувається в питанні ПРО, серйозно торпедує напрацювання Комісії, які будуть незабаром представлені. Разом з тим на нашому останньому засіданні в Москві, після листопадових заяв Дмитра Медведєва про можливі відповідні кроки Росії як реакції на розвиток американської моделі ПРО в Європі, ми дійшли думки, що саме зараз як ніколи важливо представити світу авторитетну, професійну та альтернативну точку зору.
Питання ПРО посідали в роботі Комісії центральне місце, і до цієї роботи були залучені експерти найвищого рівня (наприклад, командувачі ракетних військ РФ і США) з боку США, Росії та країн НАТО. І Комісія після серйозних дискусій дійшла консенсусної думки про можливість побудови кооперативної системи ПРО в Європі і прийняла рішення закликати владу Вашингтона і Москви йти саме в такому напрямку.
Іншими словами – позиція Комісії відрізняється від заявленої позиції НАТО та РФ, вона є закликом знайти взаємовигідні і взаємоприйнятні рішення в питанні ПРО. Комісія EASI абсолютно впевнена, що подібна магічна формула існує.
Світ Євроатлантики сьогодні стоїть перед серйозними викликами і небезпеками, але EASI дає реалістичну альтернативу. Суть її – демілітаризація Євроатлантики не тільки в сфері озброєнь, а й у мисленні, виключення можливості застосування сили на рівні самої ідеї. На перший погляд це може здатися утопічним. Особливо, якщо подивитися на різні заяви керівників різних країн. Але те, що було зроблено в Західній Євроатлантиці і частково в її східній частині, дає нам підстави сподіватися на більш позитивний розвиток подій.
Новини
АналітикаВідеоФотоКонтакти
